Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Реферативна база даних (5) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Мандрикова А$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 4 Представлено документи з 1 до 4 |
|||
| 1. | 
Лакатош В. П. Випадок синдрому зворотної артеріальної перфузії у вагітної зі сприятливим наслідком для плода [Електронний ресурс] / В. П. Лакатош, В. В. Біла, С. Ст. Леуш, О. С. Загородня, А. С. Мандрикова // Здоровье женщины. - 2011. - № 2. - С. 171-172. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2011_2_36 Наведено клінічний випадок синдрому зворотної артеріальної перфузії, що завершився в 32 тиж народженням живого недоношеного плода та акардіального плода. Наведено літературні дані щодо походження та поширеності даного синдрому, обгрунтовано необхідність дочасного оперативного розродження. | ||
| 2. |
Мандрикова А. С. Морфологічні особливості стану фетоплацентарного комплексу у жінок з ранніми передчасними пологами після застосування допоміжних репродуктивних технологій [Електронний ресурс] / А. С. Мандрикова // Здоровье женщины. - 2016. - № 8. - С. 79-81. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2016_8_16 Мета дослідження - вивчення морфофункціональних змін фетоплацентарного комплексу у 28 - 33 тиж гестації у жінок із ранніми передчасними пологами (РПП) після застосування допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ). Проведено обстеження 130 пацієнток, вагітність яких настала після застосування ДРТ. Це жінки, які народили у 28 - 33 тиж гестації. З них 80 жінок мали РПП на тлі передчасного розриву плодових оболонок (ПРПО) (основна, 1-а, група); 50 - пацієнтки з РПП і своєчасним розривом плодового міхура (контрольна, 2-а, група). Основна група включала 4 підгрупи по 20 жінок із урахуванням тривалості безводного проміжку: група 1.1 - безводний проміжок 5 - 6 год; група 1.2 - безводний проміжок 24 год; група 1.3 - безводний проміжок 45 - 48 годин; група 1.4 - безводний проміжок 5 діб після ПРПО. Результати проведених досліджень свідчать про те, що основною причиною розвитку РПП у жінок після застосування ДРТ є структурні дезорганізаційні зміни колагенових волокон сполучної тканини амніона та хоріону, які призводять до появи мікроскопічних дефектів-розшарувань їх поверхні, спричинюючи ПРПО із запуском каскаду локалізованих вогнищевих реакцій гіперчутливості негайного типу та перебудовою епітеліальних клітин плодового міхура. Макрофагальиі властивості иейтрофільних гранулоцитів у цьому випадку є зниженими та запрограмованими на здійснення циклу незавершеного фагоцитозу, що підвищує синтез запальних цитокінів у ділянці розриву плодового міхура. Зроблено висновок, що ниження активності нейтрофільних гранулоцитів посилює ефект порушення цитокінової рівноваги та є предиктором початку спонтанної пологової діяльності у 28 - 33 тиж гестації. | ||
| 3. |
Мандрикова А. С. Фактори ризику ранніх передчасних пологів у жінок з одноплідною вагітністю після застосування допоміжних репродуктивних технологій [Електронний ресурс] / А. С. Мандрикова // Здоровье женщины. - 2018. - № 3. - С. 128-131. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2018_3_27 Мета дослідження - визначення факторів ризику ранніх передчасних пологів (РПП) у жінок з одноплідною вагітністю після застосування допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) на підставі клініко-анамнестичних даних. Було вивчено перебіг 130 одноплідних вагітностей серед контингенту жінок із відновленою фертильністю після використання лікувальних програм ДРТ, які закінчилися РПП. До I групи ввійшли 50 вагітних із передчасним розривом плодових оболонок (ПРПО), для яких була обрана вдосконалена тактика ведення вагітності з наступним розродженням per vias naturalis. До II групи ввійшли 30 вагітних із ПРПО, яким проведено загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи згідно з клінічними протоколами за наказами МОЗ України. До групи контролю ввійшли 50 вагітних із РПП за непорушеної цілісності плодових оболонок. Ретроспективний аналіз лікувальних методик відновлення фертильності довів імовірний зв'язок ризику РПП із методикою ICSI. Отримані дані свідчать, що вагітність 42,5 % жінок основної групи, яким була обрана методика ICSI, закінчилася РПП. У контингента пацієнток, вагітність яких настала за допомогою IVF, відсоток РПП становив 37,5. Отримані результати досліджень свідчать про зростання ризиків РПП (22,1 - 29,7 %) у пацієнток із хронічними запальними захворюваннями сечовидільної системи, що мали латентний перебіг. Серед достовірних факторів ризику РПП слід відзначити високу частоту внутрішньоматкових маніпуляцій діагностичного та лікувального характеру під час використання ДРТ, наслідком яких є рецепторна дисфункція ендометрія. | ||
| 4. |
Мандрикова А. С. Оптимізація тактики ведення вагітності та ранніх передчасних пологів у жінок після застосування допоміжних репродуктивних технологій [Електронний ресурс] / А. С. Мандрикова // Здоровье женщины. - 2018. - № 5. - С. 104-107. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2018_5_23 Мета дослідження - зниження частоти перинатальних ускладнень у жінок із ранніми передчасними пологами після застосування допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) на підставі вдосконалення та впровадження алгоритму діагностичних і лікувально-профілактичних заходів. Проаналізовано перебіг 130 одноплідних вагітностей у жінок із відновленою фертильністю після використання лікувальних програм ДРТ, які закінчилися ранніми передчасними пологами (РПП). Проведено дослідження субпопуляційного складу лімфоцитів і вмісту активаційних маркерів лімфоцитів периферійної крові за допомогою методу чотирьохспектральної кольорової лазерної проточної цитометрії та набору моноклональних антитіл. Методом твердофазного імуноферментного аналізу визначено концентрацію цитокінів IFN-gamma, IL-4, IL-17A, IL-17F, IL-21 та IL-22 у сироватці крові вагітних. Матеріалом для вивчення та аналізу морфофункціонального стану фетоплацентарного комплексу були результати патоморфологічного дослідження послідів усіх випадків РПП. Встановлено частоту, структуру та провідні причини РПП після застосування ДРТ, оптимізовано тактику ведення індукованої вагітності високого акушерського ризику, сформульовано практичні рекомендації для впровадження у практичну медицину України. Для впровадження у практичну медицину України з метою зниження частоти перинатальних ускладнень та ефективного надання акушерсько-гінекологічної допомоги рекомендуємо включити у клінічний протокол ведення вагітності високого акушерського ризику у жінок після програм ДРТ наступні положення. Для прогнозування ризику РПП у жінок після застосування ДРТ у діагностичний алгоритм необхідно додатково включати визначення основних показників цитокінового профілю сироватки крові: прозапальних сироваткових цитокінів IFN-gamma, IL-2, IL-12, IL-18; протизапального регуляторного цитокіну IL-10; кількісних показників NK-клітин із фенотипом CD3<^>- | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |